Це моя Буковина. Топорівці. Частина 1

Дуже вдячна Петру Геличу, справжньому буковинському самородку, який на голому ентузіазмі, беззавітно люблячи свій край, свої Топорівцi, стільки повідав всім корисного, цікавого про рідне село. Моє дитинство і юність пройшли в Топорівцях, Тепер я живу в Росії .Скільки солодких спогадів воскресив в моїй душі цей чудовий фільм ! Все село постало богатим, розкішним і зеленим. Багато історії в старовинних епізодах, Мені вони особливо дороги і близькі, бо такими я пам'ятаю Топорівці: жiнки в горботках, постолах, хати криті соломою Сьогодні це сучасні Топорівці з богатими дворами, котеджами і садами. Церква в воградi, поруч з нашою школою, теж нагадала про дитинство. Спасибі досліднику історії села та поету, який оспівує свою малу батьківщину, Петру Геличу.Низькі уклін за його любов до рідного краю.

З великим трепетом в душі переглянула відеофільм про краєвиди і красу нашого села.Вслухаючись в кожне слово з історії наших Топорівців, якої ми не знаємо,і не задумувались над цим.І тому дякую Вам Петро Афанасійович, що ви доносите до нас реліквії села.Здоров'я вам міцного,світлого розуму і наснаги в творінні.Ви гордість Топорівців.....